Словник української мови (1937)/вимудруватися

by Борис Грінченко

◀ вимудрувати

Словник української мови Борис Грінченко В вимудруватися

вимурувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́мудруватися, руюся, єшся, гл. Хитростью избавиться, из беды выпутаться. І так Соломон з пекла вимудрувався, що всяк сьому диву дивувався. О. 1862. VI. 52.