Словник української мови (1937)/вимучувати
| ◀ вимучити | Словник української мови В вимучувати |
вимуштрувати ▶ |
|
Виму́чувати, чую, єш, сов. в. ви́мучити, чу, чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мучением.