Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вимучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вимучувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виму́чувати, чую, єш, сов. в. ви́мучити, чу, чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мучением.