Словник української мови (1937)/вимірятися

by Борис Грінченко

◀ виміряти

Словник української мови Борис Грінченко В вимірятися

вимісити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виміря́тися, ря́юся, єшся, гл. 1) Меряться на палке, поясе и пр., чья очередь. О. 1861. XI. Св. 31. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збиратися. Нп. 2) Извиняться, оправдываться.