Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вимітати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вимітати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виміта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́мести, ту, теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.