Словник української мови (1937)/винити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ виникнути Словник української мови
Борис Грінченко
В
винити 		винитися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вини́ти, ню́, ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. I. 104).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/винити&oldid=575717