Словник української мови (1937)/винниця

by Борис Грінченко

◀ винницький

Словник української мови Борис Грінченко В винниця

винничка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́нниця, ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградник. Угор. 3) Мн. Ви́нниці, ць = Порічки. Шух. I. 109. Ум. Ви́нничка.