Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/винозор

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
винозор
Київ: Соцеквидав України, 1937

Винозо́р, ра, м. Эпитет сокола. Дальнозоркий? Пошлімо, громадо, сокола-винозора! найпридатніший це птах: має він яснії очі і бистрії крила. Драг. 170.