Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/винувате

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
винувате
Київ: Соцеквидав України, 1937

Винува́те, того, с. Долг. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною. Волч. у.