Словник української мови (1937)/винувате
| ◀ винуват | Словник української мови В винувате |
винуватель ▶ |
|
Винува́те, того, с. Долг. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною. Волч. у.
| ◀ винуват | Словник української мови Борис Грінченко В винувате |
винуватель ▶ |
|
Словник української мови — В
винувате
Борис Грінченко
1937
Винува́те, того, с. Долг. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною. Волч. у.