Словник української мови (1937)/винуватися
Зовнішній вигляд
◀ винуватий | Словник української мови В винуватися |
винуватити ▶ |
|
Винува́тися, нуюся, єшся, гл. Обвиняться. Шух. I. 189.
◀ винуватий | Словник української мови Борис Грінченко В винуватися |
винуватити ▶ |
|
Словник української мови — В
винуватися
Борис Грінченко
1937
Винува́тися, нуюся, єшся, гл. Обвиняться. Шух. I. 189.