Словник української мови (1937)/випитувати
| ◀ випитування | Словник української мови В випитувати |
випитуватися ▶ |
|
Випи́тувати, тую, єш, сов. в. ви́питати, таю, єш, гл. Выведывать, выведать расспросами, допрашивать, расспрашивать, расспросить. Все розпитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. I. 48.