Словник української мови (1937)/випитувати

by Борис Грінченко

◀ випитування

Словник української мови Борис Грінченко В випитувати

випитуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Випи́тувати, тую, єш, сов. в. ви́питати, таю, єш, гл. Выведывать, выведать расспросами, допрашивать, расспрашивать, расспросить. Все розпитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. I. 48.