Словник української мови (1937)/виплакати

by Борис Грінченко

◀ виплавати

Словник української мови Борис Грінченко В виплакати

виплакатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́плакати, чу, чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотири ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.