Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виплекати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виплекати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́плекати, каю, єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Нп.