Словник української мови (1937)/виплітати
| ◀ випліскуватися | Словник української мови В виплітати |
виплітка ▶ |
|
Випліта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́плести, плету, теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.