Словник української мови (1937)/виполіскувати
| ◀ випозіхатися | Словник української мови В виполіскувати |
виполонити ▶ |
|
Виполі́скувати, кую, єш, сов. в. ви́полоскати, щу, щеш, гл. 1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок. Стор. II. 69. 2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і з тею землею наверх. А море глибоке, поки… вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота. Драг. 15.