Словник української мови (1937)/випорхати
| ◀ випорток | Словник української мови В випорхати |
випорювати ▶ |
|
Випорха́ти, ха́ю, єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
| ◀ випорток | Словник української мови Борис Грінченко В випорхати |
випорювати ▶ |
|
Словник української мови — В
випорхати
Борис Грінченко
1937
Випорха́ти, ха́ю, єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.