Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/випрівати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
випрівати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Випріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́пріти, прію, єш, гл. 1) Выпревать, выпреть, выкипеть (о пище). 2) Выпревать, выпреть, выгнивать, выгнить от сырости. Шух. I. 74.