Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/випустіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
випустіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́пустіти, тію, єш, гл. 1) Опустеть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обеднеть. Вх. Лем. 398.