Словник української мови (1937)/випшоно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
випшоно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́пшоно, на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому в значении: отсутствие пшена, в след. рассказе: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на ви́пшоно, на сіль і на висіль… Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить. Ном. № 14321.