Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вирачкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирачкувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́рачкувати, кую, єш, гл. Излазить на четвереньках. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Іноді всю хату вирачкую. Сим. 236.