Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вирецептувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирецептувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́рецептувати, тую, єш, гл. Рассказать, как по рецепту, точь-в-точь. Так йому (на екзамені вчителеві) вирецептував, аж спасибі сказав. Св. Л. 225.