Словник української мови (1937)/вирискатися

by Борис Грінченко

◀ вирипати

Словник української мови Борис Грінченко В вирискатися

вирити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́рискатися, каюся, єшся, гл. Найтись, отыскаться. Десь вирискався… миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. А це знов проява якась вирискалась. Мир. ХРВ. 21. І вирискалось таке бидло. Мнж. 177.