Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вирихтувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирихтувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́рихтувати, тую, єш, гл. Направить, навести, нацелить.