Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вирощати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирощати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вироща́ти, ща́ю, єш, сов. в. ви́ростити, щу, стиш, гл. Выращивать, вырастить. Дощі… землю промочають, траву вирощають. Нп. Виростив… як рідну дитину. О. 1861. VIII. 17.