Словник української мови (1937)/вирячувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вирячкуватий Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирячувати 		виса ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виря́чувати, чую, єш, сов. в. ви́рячити, чу, чиш, гл. — о́чі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. I. 433.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вирячувати&oldid=577715