Словник української мови (1937)/висаджувати
| ◀ виса | Словник української мови В висаджувати |
висадок ▶ |
|
Виса́джувати, джую, єш, сов. в. ви́садити, джу, диш, гл. 1) Высаживать, высадить. 2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму. Стор. МПр. 145. 3) Поднимать, поднять; подняв сажать, посадить на что-либо. Висадив його на коня і сам сів. Грин. II. 55. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям. Чуб. II. 158.