Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/висватувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висватувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висва́тувати, тую, єш, сов. в. ви́сватати, таю, єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.