Словник української мови (1937)/висвячувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висвячувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висвя́чувати, чую, єш, сов. в. ви́святити, чу, тиш, гл. — на попа́. Посвящать, посвятить (в духовный сан).