Словник української мови (1937)/висипляти

by Борис Грінченко

◀ висипка

Словник української мови Борис Грінченко В висипляти

висиплятися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Висипля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́спати, плю, пиш, гл. 1) Спать, проспать известное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Константиногр. у. 2) Только сов. в. Приобресть что спаньем. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.