Словник української мови (1937)/вискакувати
| ◀ висіяти | Словник української мови В вискакувати |
вискалити ▶ |
|
Виска́кувати, кую, єш, сов. в. ви́скочити, чу, чиш, гл. 1) Выскакивать, выскочить, выпрыгивать, выпрыгнуть. Вискакує з води проклятий ірод. ЗОЮР. II. 30. 2) Подскакивать, подскочить, подпрыгивать, подпрыгнуть. Хоч вискакуй, хоч не вискакуй, та чумаченьку й орле, що в неділоньку переїздити на Самарськеє поле. Рудч. Чп. 205.