Словник української мови (1937)/вислебезувати

by Борис Грінченко

◀ вислати

Словник української мови Борис Грінченко В вислебезувати

вислизнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́слебезувати, зую, єш, гл. 1) Прочесть по складам, с трудом. 2) Рассказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. ХП. 30.