Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/висловляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висловляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висло́влювати, люю, єш и висловля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́словити, влю, виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, рассказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Константиногр. у.