Словник української мови (1937)/висліджувати

by Борис Грінченко

◀ висліджування

Словник української мови Борис Грінченко В висліджувати

висліпати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вислі́джувати, джую, єш, сов. в. ви́слідити, джу, диш, гл. 1) Выслеживать, виследить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. I. 49. 2) Исследовать. Уман. I. 304.