Словник української мови (1937)/висота

by Борис Грінченко

◀ висолоплювати

Словник української мови Борис Грінченко В висота

висотатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Висота́, ти́, ж. = Високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.