Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/височенний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
височенний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Височе́зний, височе́нний, а, е. Очень высокий. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.