Словник української мови (1937)/виспінути
| ◀ виспівувати | Словник української мови В виспінути |
виспіти ▶ |
|
Ви́спінути, спіну, неш, гл. = Ви́спіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся. Новомоск. у.