Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вистромляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вистромляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вистромля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́стромити, млю, миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. Мнж. 4. З куща вистромила рило. Левиц. I. 494.