Словник української мови (1937)/виступець
| ◀ виступати | Словник української мови В виступець |
виступити ▶ |
|
Ви́ступець, пця, м. 1) Род танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда как наречие: ви́ступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. Ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. I. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптувані. Стор. II. 29. Піти́ на ви́ступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. Про́шу́ на ви́ступці. Прошу уйти, выйти. Ном., стр. 233.