Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виступець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виступець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́ступець, пця, м. 1) Род танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда как наречие: ви́ступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. Ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. I. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптувані. Стор. II. 29. Піти́ на ви́ступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. Про́шу́ на ви́ступці. Прошу уйти, выйти. Ном., стр. 233.