Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/висіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́сіти, шу, сиш, гл. Висеть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.