Словник української мови (1937)/витаскувати
| ◀ витаскати | Словник української мови В витаскувати |
витати ▶ |
|
Вита́скувати, кую, єш, сов. в. ви́таскати, каю, єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. I. 157.