Словник української мови (1937)/витворяти
| ◀ витворювати | Словник української мови В витворяти |
витекти ▶ |
|
Витворя́ти, ря́ю, єш и витво́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́творити, рю, риш, гл. Выделывать, выкидать, выкинуть. Таке було іноді витворює! Сим. 212.