Словник української мови (1937)/витерплювати

by Борис Грінченко

◀ витерпіти

Словник української мови Борис Грінченко В витерплювати

витерти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вите́рплювати, плюю, єш, сов. в. ви́терпіти, плю, пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпеть, стерпеть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать.