Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витивкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витивкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́тивкати, каю, єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.