Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витирач

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витирач
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вити́рач, ча, м. В верхнем мельничном жернове: находящаяся в отверстии палочка, счищающая приставшую к стенкам отверстия муку. Мик. 481.