Словник української мови (1937)/витребляти

by Борис Грінченко

◀ витребити

Словник української мови Борис Грінченко В витребляти

витрибки ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Витребля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́требити, блю, биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. I. 65. О. 1862. I. 64.