Словник української мови (1937)/витривал

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витривал
Київ: Соцеквидав України, 1937

Витрива́л, лу, м. Невспаханное место между полями. Ми сіли на витривалі. Екат. у. (Залюб.). (Испорченное — интервал?)