Словник української мови (1937)/витришкати

by Борис Грінченко

◀ витримати

Словник української мови Борис Грінченко В витришкати

витришок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́тришкати, каю, єш, гл. 1) Выпроводить, прогнать. Сьогодні насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Змиев. у. 2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Змиев. у.