Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витрут

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витрут
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́трут, ту, м. Место, натертое на ноге (от ходьбы). Вх. Лем. 398.