Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витруїти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витруїти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́труїти, рую, їш, гл. Вытравить, перетравить.