Словник української мови (1937)/витупати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витупати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́тупати, паю́, єш, гл. 1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? 2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.