Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витуплюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витуплюватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виту́плюватися, лююся, єшся, сов. в. ви́тупитися, плюся, пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться меч. К. Пс. 44.